Більше двохсот років тому великий шведський ботанік Карл Линней назвав дерево какао Theobroma cocoa, що по-російському значить "какао, пищачи богів". Безсумнівно, шоколад коштує ближче до амброзії, ніж що б те не було. Своє кулінарне життя шоколад почало як пінистий напій за назвою "чоколатль", майя й ацтеки пили вже за 2000 років до н.е.
Ці народи вірили, що дерево какао належить богам і що його плоди - божественний дарунок. Втім, дорогоцінний продукт залишався винятковою приналежністю Нового Світла не занадто довго: в 1502 році Колумб відкрив Америку й привіз какао із собою в Іспанію. Іспанці використовували ацтекський рецепт готування напою, але додавали в нього пекучий перець і інші пряності. Крім того, вони додавали цукор і ваніль, що робило напій приємніше на смак. За межами Іспанії шоколад залишався невідомим до 1615 року, коли одруження іспанської принцеси й французького короля Людовика XIII увело у Франції моду на шоколад.
До кінця сімнадцятого століття шоколад став у Європі цілком звичайним продуктом, а до середини вісімнадцятого століття придбав популярність і в Америці. Кав'ярні, у яких крім кава подавали ще й какао, мали більший успіх у публіки й перетворилися в місця зустрічей, виконуючи ті ж суспільні функції, що й сьогоднішні кафе й бари
Час із кінця вісімнадцятого до початку дев'ятнадцятого століття виявилося богатым на відкриття. В 1795 році англієць доктор Джозеф Фрай застосував парову машину для розмелювання какао-бобів і почав робити шоколад у широких масштабах. В 1828 році голландець Ван Хутен винайшов прес для отжима масла з какао-бобів, що зробило напій більше легкотравним, а ще через 50 років швейцарець Даніель Петер додав до какао молоко й одержав твердий шоколад.
Більше двохсот років тому великий шведський ботанік Карл Линней назвав дерево какао Theobroma cocoa, що по-російському значить "какао, пищачи богів". Безсумнівно, шоколад коштує ближче до амброзії, ніж що б те не було. Своє кулінарне життя шоколад почало як пінистий напій за назвою "чоколатль", майя й ацтеки пили вже за 2000 років до н.е. Ці народи вірили, що дерево какао належить богам і що його плоди - божественний дарунок. Втім, дорогоцінний продукт залишався винятковою приналежністю Нового Світла не занадто довго: в 1502 році Колумб відкрив Америку й привіз какао із собою в Іспанію. Іспанці використовували ацтекський рецепт готування напою, але додавали в нього пекучий перець і інші пряності.
Крім того, вони додавали цукор і ваніль, що робило напій приємніше на смак. За межами Іспанії шоколад залишався невідомим до 1615 року, коли одруження іспанської принцеси й французького короля Людовика XIII увело у Франції моду на шоколад.
До кінця сімнадцятого століття шоколад став у Європі цілком звичайним продуктом, а до середини вісімнадцятого століття придбав популярність і в Америці. Кав'ярні, у яких крім кава подавали ще й какао, мали більший успіх у публіки й перетворилися в місця зустрічей, виконуючи ті ж суспільні функції, що й сьогоднішні кафе й бари
Час із кінця вісімнадцятого до початку дев'ятнадцятого століття виявилося богатым на відкриття. В 1795 році англієць доктор Джозеф Фрай застосував парову машину для розмелювання какао-бобів і почав робити шоколад у широких масштабах. В 1828 році голландець Ван Хутен винайшов прес для отжима масла з какао-бобів, що зробило напій більше легкотравним, а ще через 50 років швейцарець Даніель Петер додав до какао молоко й одержав твердий шоколад.
Через недовгий час ще один швейцарець, Родольфе Линдт, при якому шоколад довгий час надягають і перемішують. У результаті шоколад став більше ніжним на смак, а додаваБільше двохсот років тому великий шведський ботанік Карл Линней назвав дерево какао Theobroma cocoa, що по-російському значить "какао, пищачи богів". Безсумнівно, шоколад коштує ближче до амброзії, ніж що б те не було. Своє кулінарне життя шоколад почало як пінистий напій за назвою "чоколатль", майя й ацтеки пили вже за 2000 років до н.е.
Ці народи вірили, що дерево какао належить богам і що його плоди - божественний дарунок. Втім, дорогоцінний продукт залишався винятковою приналежністю Нового Світла не занадто довго: в 1502 році Колумб відкрив Америку й привіз какао із собою в Іспанію. Іспанці використовували ацтекський рецепт готування напою, але додавали в нього пекучий перець і інші пряності.
Крім того, вони додавали цукор і ваніль, що робило напій приємніше на смак. За межами Іспанії шоколад залишався невідомим до 1615 року, коли одруження іспанської принцеси й французького короля Людовика XIII увело у Франції моду на шоколад.
До кінця сімнадцятого століття шоколад став у Європі цілком звичайним продуктом, а до середини вісімнадцятого століття придбав популярність і в Америці. Кав'ярні, у яких крім кава подавали ще й какао, мали більший успіх у публіки й перетворилися в місця зустрічей, виконуючи ті ж суспільні функції, що й сьогоднішні кафе й бари
Час із кінця вісімнадцятого до початку дев'ятнадцятого століття виявилося богатым на відкриття. В 1795 році англієць доктор Джозеф Фрай застосував парову машину для розмелювання какао-бобів і почав робити шоколад у широких масштабах. В 1828 році голландець Ван Хутен винайшов прес для отжима масла з какао-бобів, що зробило напій більше легкотравним, а ще через 50 років швейцарець Даніель Петер додав до какао молоко й одержав твердий шоколад.
Через недовгий час ще один швейцарець, Родольфе Линдт, при якому шоколад довгий час надягають і перемішують. У результаті шоколад став більше ніжним на смак, а додавання до нього масла какао, що дозволило розливати рідкий шоколад по формах, проклало шлях до таких шоколадних виробів, які ми знаємо сьогодні.
Від какао-бобів до плитки шоколаду. Дерева какао ростуть у вузькій смузі уздовж екватора. Вони досить примхливі й вимагають постійного тепла, рясних дощів і захисту від вітру й сонця. Тому їх вирощують у тіні інших дерев - кокосових пальм і овочевих бананів.
Дозрілі плоди, що відрізняються дивною розмаїтістю форми, фарбування й розміру, збирають із особливою старанністю, розріжуть навпіл, витягають кремово-білі боби разом з навколишньою їхньою м'якоттю й складаю! у кошики, прикриваючи зверху банановими листами. ння до нього масла какао, що дозволило розливати рідкий шоколад по формах, проклало шлях до таких шоколадних виробів, які ми знаємо сьогодні.
Від какао-бобів до плитки шоколаду. Дерева какао ростуть у вузькій смузі уздовж екватора. Вони досить примхливі й вимагають постійного тепла, рясних дощів і захисту від вітру й сонця. Тому їх вирощують у тіні інших дерев - кокосових пальм і овочевих бананів.
Дозрілі плоди, що відрізняються дивною розмаїтістю форми, фарбування й розміру, збирають із особливою старанністю, розріжуть навпіл, витягають кремово-білі боби разом з навколишньою їхньою м'якоттю й складаю! у кошики, прикриваючи зверху банановими листами.
Через недовгий час ще один швейцарець, Родольфе Линдт, при якому шоколад довгий час надягають і перемішують. У результаті шоколад став більше ніжним на смак, а додавання до нього масла какао, що дозволило розливати рідкий шоколад по формах, проклало шлях до таких шоколадних виробів, які ми знаємо сьогодні.
Від какао-бобів до плитки шоколаду. Дерева какао ростуть у вузькій смузі уздовж екватора. Вони досить примхливі й вимагають постійного тепла, рясних дощів і захисту від вітру й сонця. Тому їх вирощують у тіні інших дерев - кокосових пальм і овочевих бананів.
Дозрілі плоди, що відрізняються дивною розмаїтістю форми, фарбування й розміру, збирають із особливою старанністю, розріжуть навпіл, витягають кремово-білі боби разом з навколишньою їхньою м'якоттю й складаю! у кошики, прикриваючи зверху банановими листами.
